flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Прес-служба суду закликає ЗМІ не поширювати інформацію, що порушує принцип невинуватості особи та підміняє собою вирок суду

04 квітня 2019, 11:24

20 березня 2019 року телеканал «Україна», спецпроект «Гучна справа», продемонстрував відеосюжет під назвою «Банківська банда». За інформацією телеканалу «Гучна справа» – це публіцистична програма журналістських розслідувань, в якій аналізуються конкретні кримінальні справи та кримінальні  схеми.

Звертаємо увагу, що в ефірі телеканалу було поширено інформацію про кримінальне провадження, яке лише перебуває на розгляді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу. Справді це резонансна  кримінальна справа по обвинуваченню п’ятьох осіб за підозрою у вчиненні численних шахрайських дій, пов’язаних з наданням кредиту громадянам, яку в місцевих ЗМІ охрестили справою «кредитних шахраїв».

Вказану кримінальну справу не залишили без уваги і журналісти телеканалу «Україна».

Проте під час такого журналістського розслідування дві потерпілі особи за вказаною кримінальною справою деталізовано зображають події та факти злочинних діянь, які були вчиненні стосовно них.

Водночас прес-служба суду звертає увагу на те, що ці потерпілі ще не були допитані у суді, а продемонстровані у відеосюжеті події та факти злочинних діянь ще не були предметом судового розгляду та без дозволу суду були висвітлені широкому загалу глядачів.

Прес-служба суду наголошує, що висвітлення судового процесу телеканалом «Україна» у такий спосіб – до оцінки судом доказів у справі та вироку суду – може сформувати негативне ставлення громадськості до обвинувачених осіб, заохочує безапеляційно повірити в їхню вину, що, в свою чергу, може викликати неповагу та недовіру до суду та судового рішення.

Нагадуємо, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Стаття 62 Конституції України вказує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду», – йдеться також і у статті 4 Кодексу журналістської етики.

Водночас, журналістське розслідування ґрунтується не на вироку суду, а на показах та коментарях слідчого СУ ГУНП у Дніпропетровській області на ім’я Віктор, зображення якого приховано та видозмінено його голос, який розкриває журналістам деталі досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення. Слідчий надає власну оцінку можливості обвинуваченого переховуватись від суду та критикує рішення суду про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю одному з обвинувачених.

Так, дійсно ухвалою колегії суддів 28 грудня 2018 року було змінено одному з п’ятьох обвинувачених запобіжний захід тримання під вартою на альтернативний захід – цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю. Суд роз’яснює, що при такому запобіжному заході обвинуваченій особі заборонено цілодобово залишати житло та цей обов’язок контролюється електронним засобом контролю, якій закріплюється на тілі обвинуваченого та дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізує про спроби особи здійснити такі дії.

Також, прес-служба суду звертає увагу на те, що у відеосюжеті продемонстровано коментарі слідчого про відсутність його компетенції з притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних до злочинної діяльності осіб.

Тож постає питання – чому працівники поліції, відповідальні за якість досудового розслідування цієї справи, обрали шлях оприлюднення матеріалів досудового розслідування в ЗМІ замість вжиття належних заходів з інформування компетентних органів про причетність до злочинної діяльності інших осіб, про що достеменно відомо?

Такі дії правоохоронних органів містять ознаки тиску на суд. У зв’язку із цим колегія суддів змушена направити офіційне повідомлення про втручання у здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя  та Генеральної прокуратури України.

Водночас, прес-служба суду нагадує ЗМІ та громадськості про рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства» (1979), відповідно до якого ЗМІ не повинні бути квазі-судом і  «не мають виходити за межі, встановлені в інтересах належного здійснення правосуддя, хоч на них також лежить і обов’язок поширювати інформацію та погляди щодо самої діяльності судів, так само як і щодо інших сфер, які становлять безсумнівний суспільний інтерес... Якщо інформація про судовий процес поширюється в такій формі, що веде до формування в громадськості власної думки про винуватість чи невинуватість особи ще перед рішенням суду, то це може викликати неповагу та недовіру до суду».

Прес-служба суду закликає ЗМІ надавати об’єктивну та неупереджену інформацію про розгляд кримінальних справ на кожному із етапів кримінального провадження та утриматися від поширення інформації, що порушує принцип невинуватості особи та підміняє собою вирок суду.

 

Прес-служба суду